Для незалежності ніколи не може бути надто багато грошей.

— Боюся, така доля правителів: інколи робити несправедливі вчинки. Важливо діяти з добрих спонукань.
— Яка втіха для загиблих!

Доля – не каземат, а довкола божий простір, треба тільки жадібно бажати жити.

Час продовжує ткати своє полотно, вплітати в нитки доль те, що творить життя, і те, що наближає її кінець.

Ми не вибираємо кого любити, так само як не вирішуємо - коли йде любов. Ми відомі Долею. Ми — лише її попутники. Доля закидає нас куди забажає, а ми нічого не можемо з цим поробити.

Доля така штука: щойно у вас був вибір із багатьох варіантів, і раптом варіантів більше немає.

З долями все так само, як зі священними книгами: сенс їм надає читання. Закрита книга нема; вона  заговорить, коли її відкриють. І мова, якою вона  заговорить, буде мовою того, хто схилився над її сторінками: він передасть відтінки його надій, бажань, прагнень, настанов, пристрастей, сум'яття. Події як фрази в книзі, самі по собі вони не мають іншого сенсу, крім того, який їм надають.

... долю жінки завжди вирішує її«так», а долю чоловіка – його«ні».

Чи правий лейтенант Ден, вважаючи, що в кожного з нас свій шлях, своя доля або права мама, яка говорить, що всіх нас носить за життям, як пір'їнка за вітром? Я думаю, що мають рацію обидва — і те, й інше відбувається з нами одночасно.

І в ночі січневій, беззоряній,
Сам дивуючись небувалій долі,
Повернений зі смертної безодні,
Ленінград салютує собі.