Чим рідше задоволення, тим вони приємніші.

Важко повірити, що будь-хто, проживши життя, не вважав би її в глибині душі невдалою.

Я не хочу досягти моменту, коли я почуваюся задоволеним. Я думаю, що якщо це станеться, то зі мною все буде покінчено.

Вона псувала життя іншим, бо не знала, як налагодити своє...

Нестача чогось є благодатним ґрунтом для незадоволеності.

Не важливо, скільки розкіш ти отримаєш, все одно чогось не вистачатиме.

Деяким же потай подобається бути страждальцями. Вони від цього одержують задоволення, раз не можуть отримувати задоволення від іншого.

Поглянь на те, що ти маєш. Хіба цього замало?

Я невиліковно незадоволений. Неважливо, наскільки добре йдуть якісь справи, завжди є щось, що потрібно виправляти, є проблеми, які необхідно вирішувати, є те, що потребує уваги.

Люди ніколи не бувають задоволені своєю родиною. Усім хочеться недоступного: ідеальної дитини, яка обожнює чоловіка, матері, яка не відпустить свою дитину. Ми живемо в лялькових будиночках для дорослих і не усвідомлюємо, що в будь-який момент зверху може опуститися могутня рука, яка повністю змінить сформований порядок назовсім.