Найстрашніша невіра — це невіра в себе.

Слабкий той, хто не вірить у себе.

Є, очевидно, три речі, яким ніхто не вірить. Не вірять у правду, не вірять у те, що цілком можливо, і те, що цілком логічно.

Найгірший із злочинів — віроломство. Немає  нічого огиднішого, ніж зламати віру — чи в Бога, чи в того, кого вважав другом і любив, кому довіряв.

- Ти з цих? Невіруючих?
— Чи не вірують у підроблені святі реліквії, які впарюють простодушним невігласам у всьому світі? О так. Я із таких. І мене не цікавлять ні пояси Богородиці ; ні волосся з відрубаної голови Хрестителя; ні дощечка з ковчега Ноя...

Твоя віра чи зневіра не зроблять мої слова брехнею. Щоправда, завжди залишиться правдою.

Щоб за все за мої гріхи тяжкі,
За невіру в благодать -
Поклали мене в російській сорочці
Під іконами вмирати.

Невіра у можливість змінювати світ страшніший за лінощі, пияцтво чи наркоманію. Тому що саме воно є причиною.

- А тобі не здається, - усміхнувся він, - що моя невіра в сенс такого трансу заздалегідь перехерює його доцільність?
- Не здається. І знаєш чому? - Неннеке нахилилася, зазирнула йому в очі, дивно посміхнулася. – Тому що це був би перший відомий мені доказ того, що невіра має якусь силу.

У мене є недолік: я не вірю в добрі новини.