У природного відбору немає  передбачення, ні співчуття; він«може бути описаний як процес максимізації недалекоглядного егоїзму».

Рівняння для мене важливіше, тому що політика – для сьогодення, а рівняння – для вічності.

Нас погублять політика без принципів, задоволення без совісті, багатство без роботи, знання без характеру, бізнес без моралі, наука без людяності та молитва без жертви.

У цьому світі все влаштовано дуже просто, інакше нічого не працювало б, проблема в тому, що цієї простоти занадто багато.

Екклесіяст сказав:«Криве не може стати прямим і чого немає, того не можна порахувати». А тим часом, основоположник наукового прогресу Галілей вважав інакше. Він сформулював головний догмат вченого так:«Виміряти все, що піддається виміру, а що не піддається зробити виміряним».

Парадокс Гекслі. Велика трагедія науки - знищення прекрасної гіпотези потворним фактом.

Картина світу не змінюється, змінюються лише коментарі до неї

Першопроходців штовхає цікавість, а слідом йде наука.

Для щастя важливішим є те, як часто ми відчуваємо приємне почуття, або, як кажуть психологи,«позитивний афект», а не те, наскільки сильно це почуття. Іншими словами, хороша новина – це насамперед хороша новина; наскільки вона  гарна, вже не так важливо. Отже, щоб жити щасливо, потрібно отримувати свої маленькі«позитивні афекти» якомога регулярно. Безліч просто хороших новин краще, ніж одна чудова новина.

…математична модель не є реальністю. Математична модель — лише математичне уявлення реальності…