Займалася зоря, величезний апельсин ранкового сонця піднімався в обрамленні підфарбованих червоних хмар. Побачивши такого неба навіть найпрозаїчніший зануда раптом відкриває поховану в надрах душі потребу малювати олією.

Докладніше

Ти сказав, що Мікеланджело був депресивним психопатом, який зображував себе на картинах мучеником із здертою шкірою. Генрі Матісс кинув ремесло адвоката через апендицит. Роберт Шуман почав писати музику тільки тоді, коли йому паралізувало праву руку, і його кар'єрі концертного піаніста було покладено край.
Ти розповідав про Ніцше та його третинний сифіліс. Про Моцарта та його уремію. Про Пола Клеї та склеродерму, що скрутила його суглоби та м'язи і призвела до смерті. Фріда Кало і розщеплений хребет, через який її ноги вкрилися виразками, що кровоточать. Лорд Байрон та його кульгавість. Сестри Бронте зі своїми сухотами. Марк Ротко зі своїм самогубством. Фленнері О'Коннор зі шкірним туберкульозом. Натхнення потребує хвороб, травм, божевілля.

Докладніше

Якою б не була попередня доба, щоранку прокидаюсь з думками:«Як же чудово — новий день уже тут! А значить для всіх спроб є ще один шанс!» Сила ранку і справді незмірна. З кожним світанком природно йдуть вчорашні страхи. Можна знову рухатися далі із ще більшою швидкістю.

Докладніше

Дуже безрозсудно вважати, ніби в мистецтві і науці можна творити за власним свавіллям, бо натхнення, без якого неможливо нічого зробити, народжується не з нашої душі, а від впливу якогось поза нас вищого початку, що лежить поза нами.

Докладніше