Насильство, як і раніше, залишається найдоступнішою формою пояснення складних речей.

Насильство це вихід із становища, це ускладнення становища.

Ми якось обговорювали проблему насильства з Річардом Гіром, який уже багато років як учень далай-лами. І ось він каже: "А може, ненасильство революційне?" Може і так. Може, це крайня форма революції. Адже в чому наша сутність? У жорстокості чи любові, жалю? І в тому, і в іншому. Але рано чи пізно одна зі сторін має перемогти.

Чоловік, який бив жінку чи дитину, проклятий.

Насильство пояснює насильство, але жодне насильство не виправдовує власне насильство.

- Мені подобаються АС/DC, - змінив тему Лі. — Якщо ти зібрався когось пристрелити, то найкраще це зробити, слухаючи їх.
- А як щодо Бітлів? Тобі хочеться пристрелити когось, слухаючи їх?
Лі серйозно задумався, а потім сказав.
- Себе.

Невже при насильстві над совістю не втрачається цнотливість?

У жодному разі не можна виправдовувати чоловічу агресію буянням гормонів. Але життєво важливо відокремити стимул до жорстокості від сексуального стимулу. Не можна створювати та показувати фільми, в яких сусідять секс та насильство. Сценарії низькосортної кінопродукції, побудовані на згвалтуванні та подальшій помсті, дають спотворене уявлення про дійсність.

У нашій історії ще не було часу, коли насильство такою мірою панувало б у мистецтві, у кіно, на телебаченні.

Гелікон. У справжній пристрасті має бути крапля жорстокості.
Цезонія. А в коханні — трішки насильства.