Справжні зникли. Фантазія це частина реальності, і ми відключаємо гальма. Ми думаємо ясно і в той же час не думаємо взагалі, це гарне почуття... Ми перестаємо намагатися все контролювати, теплий потік хімікатів усередині нас, коливаємося. Це пошкодження мозку? Ми забуваємо весь біль у нашому житті, ми хочемо вирушити ще кудись. Люди більше нам не загрожують, вся наша невпевненість випарувалась, ми в хмарах, ми широко відкриті, ми людикосмосу на орбіті навколо землі та світ виглядає прекрасним від туди. Ми інфолептики, що прагнуть нездійсненного, ми ризикуємо розсудливістю заради короткочасного просвітлення. Так багато ідей... Так мало пам'яті... Остання думка гине від наступного передчуття. Нас захоплює всепоглинаюче почуття любові, ми пливемо в унісон, ми разом... Я хотів би, щоб це було справжнім. Ми хочемо світового рівня спільності, де б нам було комфортно з усіма. Ми в ритмі... Частина руху... Рухи втечі... Ми махаємо на прощання, зрештою ми всього лише хочемо бути щасливими... так... так...

... Попереджаю всіх, кому випаде на долю така сама доля, як і мені, не намагатись замінити морфій кокаїном. Кокаїн - найгірша і підступна отрута.

Ніякого алкоголю, жодних наркотиків, жодних поцілунків, жодних татуювань, жодного пірсингу, жодних кривавих ритуалів... о, Господи, сам їм усе підказав...

— Подивіться на них. Вони видаються вам нещасними? Просте, щасливе життя. Жодних рішень, жодної відповідальності. Ніяких проблем. Вони знайшли відповідь. А ви впевнені, що ваше життя краще?
- Вони як тварини!
- Ми всі тварини. Просто у деяких інших пріоритетів, тільки й усього.

Екстазі змушує дуже дорого платити за кілька хвилин хімічної радості, яке воно дарує. Воно дозволяє увійти в кращий світ, у суспільство, де всі тримаються за руки і немає самотніх; воно змушує мріяти про нову епоху, в якій діє логіка Аристотеля, геометрія Евкліда, методи Декарта та економіка Фрідмана. Воно прочиняє вам все це, а потім раптом без жодного попередження захлопує прямо перед вашим носом двері.

Коли чоловік під кайфом, він говорить іншому чоловікові все, що в нього на серці. Усі шалені, страшні, ганебні речі, які він ніколи і нізащо нікому не розповів би.

Ломка – зворотний бік кайфу.

— Чому Ви вважаєте, що я маю прихований мотив?
— З тієї ж причини, через яку вважаю, що повії-наркоманки трахаються за наркотики.

Розпад особистості - розпадом, але все ж таки я роблю спроби утримуватися від нього.

Як і будь-який наркотик, жорстокість задовольняє, але потім зникає.