Нехай дурний тримає за хлопчаків нас,
Дурень сміється за спиною,
Але виконували ми будь-який наказ,
Ведучи солдатів у нерівний бій.
Піднявши себе в атаку першими,
Кидали юні тіла,
А як під фанерними зірками
Лежить нас з Бугу до Дніпра.
Чийсь наказ перетворив ці безмовні постаті на наших ворогів; інший наказ міг би перетворити їх на наших друзів. Якісь люди, яких ніхто з нас не знає, сіли десь за стіл і підписали документ, і ось протягом кількох років ми бачимо нашу найвищу мету в тому, що рід людський зазвичай таврує зневагою і за що він карає найтяжчою карою.
Ех, була б вона королевою, вона зараз же наказала б усіх страчувати... і лягла б спати.
— Га-а-амп, що ти маєш робити в армії?
- Виконувати всі ваші накази!
— Чорт забирай, Гампе, здається, ти геній, кращої відповіді я ще не чув. У тебе IQ не випадково 160? Ти таланти, рядовий Гамп!
— Я — регент Джоффрі, і я надіслала йому королівський наказ!
- А він узяв і не послухався. Має велику армію — він може собі це дозволити.
— [ пошепки ] Рявкни на них...
— ВООООН!!!
- Тікаємо! – гаркнув Станіслав. Статутне«відступаємо!» ніколи йому не подобалося: оптимізму в ньому було більше, але й складів теж.
Екіпаж виконав команду швидко, одностайно та з разючим ентузіазмом.
Я не виконую наказів, я лише поблажую до прохань.