Лев Іванович Давидичів. Багатотрудне, повне негараздів та небезпек життя Івана Семенова
Зроблю я сьогодні героїчний вчинок — зроблю я уроки!
Зроблю я сьогодні героїчний вчинок — зроблю я уроки!
Матіуш навчався б ще охочіше і краще, якби міг отримувати відповіді на різні запитання, які приходили йому на думку.
Всі сумлінні зубрили - люди з потенційними психічними відхиленнями, якщо в них щось не виходить так, як їм хочеться, вони впадають у депресію або істерику. Їхні бажання можуть бути дуже великими, нереальними, а тому нездійсненними.
Заперечувати лікарні та школи легше, ніж лікувати та вчити.
Від розпачу втрачаю совість і намагаюся списати.
Вчитися — отже, стає розумнішим. А в школі все тримається на зубрінні — треба запам'ятовувати всяку нісенітницю, на кшталт чисельності поголів'я овець в Австралії. Тут скільки ні зубрі, розуму все одно не наберешся.
Ми хотіли насолоджуватися синім небом, а нас примушували дивитись на чорну дошку. Ми замислювалися над сенсом життя, а нас неволіли — думай над рівнобедреними трикутниками. Нам подобалося слухати Володимира Висоцького, а нас змушували заучувати старозавітне:«Мій дядько найчесніших правил...» Нас звеличували за слухняність і карали за непокору. Тобі, друже Васю, це подобалося, а мені ні! Я з тих, хто ненавидить нашийник з мотузкою.
Найбільші люди в історії рідко бували кращими учнями, а кращі учні рідко ставали великими людьми.