Він ще не приготовлений пізнати, хоч би як близько знаходився предмет від його очей. Хімік може безпечно повідомити теслярі свої найдорожчі відкриття, які він нізащо у світі не розповість іншому хіміку. Тесляр від них не порозумнішає і не розбагатіє.
Наше око влаштоване так, що воно не помітить предметів, що стоять перед ним, поки розум ще не підготовлений до їхнього сприйняття. Але коли ми їх побачимо, нам здасться сном весь той час, коли ми їх не бачили. Те саме правило тісно пов'язане і з навчанням різного роду. Людина повчає фактами, не інакше. Якщо він має дар  повідомляти, нехай повчає, тільки не словами. Настанова мізерна до того часу, коли ученьдоросте до вас і зможе засвоїти собі ваші початку. Тоді відбувається справжнє повідомлення, і вже ніякі жалюгідні випадковості, ніяке погане товариство не позбавлять цілком вашого учня розумових і моральних благодіянь, отриманих від вас. У цьому полягає виховання. Інші уроки входять в одне вухо і виходять в інше.