Мужність – це коли заздалегідь знаєш, що ти програв, і все-таки берешся за справу і наперекір всьому на світі йдеш до кінця. Перемагаєш дуже рідко, але іноді все-таки перемагаєш.

Два боягузи відчувають себе сміливіше, коли вони разом, ніж сміливець, коли він один.

... щоб битися з кимось зовнішнім, потрібна разова мужність. Щоб жити і битися з самим собою – потрібна мужність рівна та постійна.

Легко проявити мужність, коли твоя ескадра йде до перемоги, але подвійна мужність потрібна, коли ескадра йде назустріч вірній загибелі.

Потрібно багато мужності та смирення, щоб просити вибачення.

Темрява вимагає від людини мужності: і для того, щоб з нею боротися, і для того, щоб з нею жити.

Я зрозуміла, чого хочу для себе: не мужності (навіщо вона мені, я жінка), не сил (бо з сильних особливий попит) взагалі нічого, крім стійкості. Коли переживаєш щось жахливе, що розриває світ на шматки, з'являється таємне полегшення – ну ось найстрашніше сталося, гірше вже не буде. Буде буде, буде. Ніхто не дасть перепочити, стерти крижаний піт з чола, ніхто не пообіцяє:«Все, все».

Чоловік не знає своєї сили доти, доки вона  йому не знадобиться.

Бракує мужності? Встав собі шкарпетку в штани!

Мужність потрібна, щоб жити так, як тобі хочеться.