У кожного є мрія, яка зігріває навіть у найхолодніші ночі. Мрія, яка не виходить із голови. І навіть якщо тобі судилося залишитися на самоті до кінця своїх днів, ця мрія завжди супроводжуватиме тебе. Тож я б усе вклав у таку мрію.

Сьогодні я бачив гігантську бруківку серед хмар, викладену з сірого каміння і величиною, що перевершує поле. Ніхто не відвідує її. Тільки чапля... Сьогодні я бачив дерево, що росте з високої стіни, і людей, що ходили високо над землею. Сьогодні я бачив поета, що дивився у вузьке віконце. Але кам'яне поле, загублене в хмарах, найбільше сподобалося мені. Там ніколи й ніхто не буває. Хороше місце, щоб грати і мріяти про різне. Я бачив сьогодні коня, що плавав на верхівці вежі: мільйон веж я бачив сьогодні. Я бачив хмари в найглухішу годину ночі. Я мерз. Я був холодніший за лід. Мені не було чого їсти. Я не міг заснути. — Він зігнув губи, намагаючись посміхнутися. — А ви облили мене зеленим брудом.

Мрія - міраж. Є лише болото користі, в якому тоне світ.

Він пройшов довгий шлях, так близько підійшов до своєї мрії, що вона вже не могла вислизнути від нього. Але він не знав, що вона залишилася позаду.

Дощенту розсипалася мрія, створена з граненого скла, дзеркал та кришталевих призм.

Мрійте так багато, як вам хочеться, адже це не буде вам нічого коштувати.

- Сину, ніколи нікому не дозволяй говорити, що ти не зможеш це зробити! Навіть мені не дозволяй! Добре?!
- Так!
— Якщо в тебе є мрія, ти маєш її захищати. Якщо люди не можуть щось зробити у своєму житті, вони скажуть, що і ти не зможеш зробити цього у своєму житті! Якщо ти хочеш чогось – йди та візьми!

Ти, кого я завжди любила, але так і не знайшла, ти, кого я мріяла побачити наприкінці шляху за обрієм…

Краще б я була хвора, а то недобре. Лізе мені на думку мрія якась. І нікуди я від неї не втечу.

Є світ мрії та світ дійсності.