Будьте аморальні, але МОРАЛЬНІ!

Будь-якому ясно, що курс моральності не є обов'язковим у програмі аристократичної освіти.

Божественна істина Євангелія земної правди не обіцяла, юридичної свободи не проповідувала, а лише моральну, духовну свободу, доступну і в ланцюгах.

Доброчесність - це великодушність, з радістю готове служити всім і кожному, але суспільство не надто дорожить цією якістю. Оцініть себе дешево - вами стануть нехтувати, топтати вас ногами; цінуйте себе високо, хоч би й не за заслугами — і вас шануватимуть. Суспільство загалом на рідкість погано розуміється на людях. Єдиний його критерій - "що скажуть інші". Єдине його мірило — почуття самозбереження. Чи зберіг такий свій стан? Чи зберегла така свою чистоту? Як видно, лише дуже рідкісні люди здатні часом висловити самостійну думку.

Російська мова! Як я люблю тебе. Яке щастя вміти говорити правильно по-російськи, читати і слухати, як гарна російська мова! Зараз багато хто говорить неправильно, недбало — це безглуздо і аморально.

Моральність падає один раз, зате нескінченно.

Хто встигає в науках, але відстає в звичаях, той більше відстає, ніж встигає.

Мистецтво може існувати лише у межах, створених моральними законами.

Вся наша гідність – здатність мислити. Тільки думка підносить нас, а не простір і час, у яких ми – ніщо. Постараємось думати гідно: у цьому — основа моральності. (Людина не що інше, як тростина, дуже слабка за природою, але ця тростина мислить... вся наша гідність полягає в думці. У цьому відношенні ми повинні підносити себе, а не стосовно простору і часу, який ми не зуміли б постараємося ж навчитися добре мислити: ось принцип моральності.)

Ти, Дариє, багато на себе не бери — замучуєшся, а візьми ти на себе насамперед: щоб мати совість і від совісті не терпіти.