Викинь сміття зі своєї голови. Сміття – це все, що приховує від тебе єдине, що має сенс … цей момент. Тут. Нині. А коли ти будеш тут і зараз, ти здивуєшся з того, що ти можеш робити і як ти це можеш робити.

— Де ти, Дене?
— Тут.
— Який час?
— Зараз.
— Хто ти?
— Цей момент.

Іноді момент, на який ти так довго чекав, приходить у самий невідповідний час.

— Не можна зупиняти, не можна зупинятися, це нам не підходить. Ми вийшли в дорогу.
- Тримайся ритму життя, синку! Кожна мить переслідуватиметься такими холодними думками. Потім глянеш — усі моменти з'єдналися і вийшло життя. Навіть якщо вони гіркі чи солодкі, це є моменти. Потрібно цінувати кожну мить, тому що ця мить і є твоє життя.

Треба просто ловити момент і насолоджуватися маленькими радощами життя.

Швидкість моменту - це аксіома. Життя – це зараз. Немає  ніяких згодом. Тож нехай вона  палає. Завжди. Спекотним вогнем.

Потрібно повністю розчинитися миттєво, але не в іншій істоті.

Миті незворотні - їх не можна ні повторити, ні розділити з іншими.

Міцкевич каже, що в травні одна мить чарівніша за цілий тиждень восени.

А смерть — сумне та страшне явище, але завдяки ній ми дорожимо кожним моментом. Коли ти безсмертний, то про красу тобі повинні нагадувати. Дні перетворюються на роки, роки на сторіччя, час втрачає своє значення.