…Я промовчала. Я вмію ковтати образи і вдавати, що все добре.

- Мовчи! Мені більше подобається, коли ти мовчиш. Тоді складається враження, що ти думаєш про щось піднесене.

У мовчазному підозрюють більше, ніж він приховує насправді.

З мовчанням живих змиритися важче, ніж із мовчанням мертвих.

Тсс... Твої очі краще вибачаються.

Кохання... Справжнє кохання, як і справжнє розпач — безмовне. Воно не потребує слів. Розпач читається так само, як і любов, по очах. Я не люблю, ось ці знаєш, листи-визнання. Я ніколи не пишу зізнання у коханні. Я показую це вчинками. Ти знаєш, у коханні найкрасномовніші це не слова, це дотики.

Краще зберігати мовчання доти, доки не спитають, ніж говорити доти, доки не попросять замовкнути.

Взагалі, існує багато причин для мовчання, але основна полягає в тому, що нічого сказати.

Немає більш відповідного металу для заклепки ротів, ніж золото ; але Філіп чудово знав, що в інших випадках цей надійний припій вимагає витонченості обробки.

Людина, яка так довго мовчала, напевно знайдеться про що поговорити.