Найгірший противник, з яким ви можете зіткнутися, — це противник, сповнений рішучості, і який чітко усвідомлює свою мету. Наприклад, якщо така людина твердо вирішила відкусити вам ніс, вона має високі шанси це зробити.

Той крокує швидше, хто йде один.

Треба ставити собі завдання вище за свої сили: по—перше, тому, що їх все одно ніколи не знаєш, а по—друге, тому, що сили і з'являються у міру виконання недосяжного завдання.

Не обертається той, хто спрямований до зірок.

— А ви колись читаєте книги, які спалюєте?
Він розсміявся.
— Це карається законом.
— Да—а… Звісно.
— Це непогана робота. У понеділок палити книги Едни Міллей, у середу – Вітмена, у п'ятницю – Фолкнера. Спалювати в попіл, потім спалити навіть попіл. Такий наш професійний девіз.

Як це чудово – йти кудись, коли в тебе є ясна та певна мета.

Іноді робити те, що ти збираєшся зробити, може бути найгіршим виходом. Іноді, щоб досягти того, що тобі потрібно, ти маєш стриматися на самому початку.

Навіть якщо він знає, що далі йти не можна, він все одно зробить ще один крок. Очевидно, саме цей крок  для нього найголовніший.

— Пане осел,— говорив він дорогою,— ти слухняно біжиш за двома-трьома жалюгідними головками реп'яха, а ціле поле реп'яха ти кинув. Так само роблять і люди: одні женуться за квітами слави, які Фортуна тримає в них перед носом, інші — за квітами баришів, треті — за квітами кохання. А наприкінці шляху вони, подібно до тебе, переконуються, що гналися за дрібницею, позаду ж залишили дещо важливіше — здоров'я, працю, спокій і домашній затишок.

Краще без точно сформульованої мети рухатися вперед, ніж без мети стояти на місці, і вже напевно набагато краще, ніж без мети задкувати назад.