Мета, як я вважаю, завжди і в усіх одна, а саме жити вільно та незалежно; але не завжди люди обирають правильний шлях до неї. Часто вони думають, що пішли від справ, а виявляється, що тільки змінили одні на інші.
Людина істота легковажна і непристойна, і може бути, подібно до шахового гравця, любить тільки один процес досягнення мети, а не саму мету. І, хто знає, можливо, що і вся мета на землі, до якої людство прагне, тільки й полягає в одній цій безперервності процесу досягнення, інакше сказати — у самому житті, а не власне в меті.
Я вважаю, що основна мета людського життя — щастя. Це очевидно. Незалежно від того, хто ми – атеїсти чи віруючі, буддисти чи християни – всі ми шукаємо чогось кращого в житті. Таким чином, на мою думку, основний рух у нашому житті – це рух на щастя.
Наше становище на Землі справді дивовижне. Кожен з'являється на ній на коротку мить, без зрозумілої мети, хоча деяким вдається ціль придумати. Але з погляду повсякденного життя очевидно одне: ми живемо для інших людей — і найбільше для тих, від чиїх усмішок та добробуту залежить наше власне щастя.
Існує деяка вертикаль у житті. Людське життя взагалі-то горизонтальне: ми народжуємося, виробляємо своє потомство, чогось досягаємо або не досягаємо, а потім йдемо. Але для когось потрібно знайти цю вертикаль. Є люди, які без цього жити не можуть, вони її шукають.
Якщо ти насмілишся сказати, що трудишся для суспільства, знайдуться люди, які назвуть тебе дурнем або лицеміром. Ще дурнішим будеш виглядати, якщо скажеш, що в цьому сенс твого життя. Доглядати нікому, навіть тобі, не потрібною квіткою в горщику, обрізати її, поливати щодня — це подібні люди вважають нормальним, але витрачати сили заради процвітання цілого суспільства, здається їм неймовірним, якщо тільки ти не робиш це за гроші.