Коли я трохи підріс, батьки видали мені першу бібліотечну картку. Здається, бібліотека була на 85-й вулиці, на чужій землі. Я одразу попросив у бібліотекаря щось про зірки. Вона принесла альбом фотографій чоловіків та жінок з іменами на кшталт Кларк Гейбл та Джин Харлоу. Я висловив невдоволення, і вона, посміхнувшись (через мені тоді незрозумілу), знайшла іншу, правильну книгу.
Меншість не варто і виїденого яйця, якщо воно не готове битися.
Для істини достатній тріумф, коли її приймають небагато, але гідні: бути бажаною для всіх – не її доля.
Люди, яких мало, теж люди, а меншістю робить їхній страх більшості.
Більшість має за собою владу, але не право ; меншість завжди має за собою право.
Мені взагалі не особливо зрозуміло, що це сьогодні означає –« більшість»,« меншість». Як писав покійний Бернар-Анрі в«Мертвому листі», якщо в оркському коморі десять овець і два вовки, де тут більшість і де меншість? А як бути із сорока зеками та трьома кулеметниками?
Якщо кожен відчуватиме себе в безпеці і матиме достатньо вільного часу, більшість людей, яких отупляє злидні, стануть грамотними і навчаться думати самі, а коли це станеться, більшість рано чи пізно зрозуміє, що привілейована меншість нічого не робить і взагалі не потрібна, і ця меншість буде зметена.