У мене немає  манії величі, я маю діючий рецепт величі.

У три з половиною роки я хотів стати куховаркою, зауважте, куховаркою, а не кухарем. У сім років я захотів стати Наполеоном, і мої претензії з того часу стали неухильно зростати.
(У шість років я хотів стати кухарем. У сім — Наполеоном. Та й пізніше мої претензії зростали не менше, ніж потяг до величі.)

— Ти несеш якесь марення, хлопче.
— Вибачте, не я несу марення — це ви просто не наздоганяєте.