Мені соромно говорити про це, але«Хрещеного батька» я написав лише з того, що міг знайти в іншій літературі. Я ніколи не зустрічав справжнього чесного гангстера.
Мене не так уже хвилює, хто кого вбив, як дасть мені щось ця книга чи не дасть. А сюжети я давно першими сторінками вгадую. Під кожною обкладинкою – своя течія надій. Якщо жаба стрибала через дорогу і її переїхало машиною – це реалізм. Якщо перетворилася на царівну і вийшла заміж – фантастика. Якщо потрапила на досліди, але втекла, сходами дострибала до даху і сидить на краю хмарочоса, похмуро дивлячись на місто – трагедія з елементами романтичного бунту.
Світ оформлення книг різноманітний та часто одухотворений художником. Поліграфія - це вже мистецтво. Дотик книги, як і будь-якого предмета, за східними вченнями, дуже важливий. Не випадково є окремі провидці, які, взявши до рук книгу чи лист, можуть розповісти їхній зміст. Звичайна людина позбавлена такої здатності, але я не можу позбутися відчуття, що дотик книги, особливо старої, допомагає її освоїти. Стара книга має містичне значення – її тримали та осмислювали однодумці, раділи та страждали, робили позначки. Не випадково антикварні книги коштують величезні гроші, вони для мене в чомусь схожі на намолену ікону і вже цим відрізняються від бездушного імпортного, що застаріває кожні кілька років екрану.