Я взяв склянку. Паралелепіпеди льоду тихо брязнули.

Лід розтанув у ставку,

І знову загоїлися дружно
Вода з водою.

Кров розтопить лід.

Лід не килим, щоб на ньому валятися.

— Ну й ну, хтось повернувся після спроби втопити проблеми у спиртному.
- Я знаю відповідь: ми.
— Але ж їх не втопити, бо проблеми вміють плавати.
- Заморозимо їх у брилу льоду.
— І викупаємо цей лід у віскарику!

- Вероніка, ласкаво просимо до Річкових Лисичок. Бетті... удачі наступного разу.
- Стривай... що? Чому? Тому що ти не змогла перетворити Бетті на стерву?
- Мені потрібні дівчатка з вогнем у команді.
- Я знаю, що тобі треба, Шеріл. Бо знаю, хто ти. Ти вважаєш за краще, щоб люди тебе боялися, а не любили, тому ти використовуєш страх і залякування. Ти багата, так що тебе ніколи не притягали до відповідальності, але я живий доказ, що ця впевненість, це право, яке ти носиш на голові, немов корону, воно не на довго. Зрештою, прийде розплата. Або, може, ця розплата вже настала, і, може, ця розплата – це я. Бетті та я йдемо в комплекті. Хочеш одну – береш обох. Ти хотіла вогню? Вибач, Шеріл-бомбочка, моя спеціальність – лід.

Вода чує та розуміє. Лід  не прощає.

Тепер я можу багато розповісти про крижані. Знаєш, чому вони такі? Сховавши себе у льоду, легше замикати почуття. Саме крига рятує їх, не даючи вити від болю. Не божеволіти. Не вмирати від думки, що... їх більше немає. Холод – це порятунок. Це спосіб не обрушити на себе і світ весь біль, а пити її дрібними ковтками. Кохання дракона таке, що вбиває. Вона  як отрута.

Лід - він вміє зберігати різні речі чистими та прозорими. Зберігати все, як є. І в цьому головне призначення льоду, його сутність.

Може, такий підхід і марна трата часу, коли маєш справу з фригідною сучкою на кшталт Аманди, у якої замість серця шмат льоду, проте треба пам'ятати, що навіть льодовики тануть, якщо нагрівати їх довше.