Я повстаю проти існування, позбавленого сенсу.

Розмови про те, щоб жити в рівновазі з природою, – безграмотні марення. У рівновазі із середовищем перебувають лише покійники. І то коли остаточно розкладуться. Живий організм із середовищем бореться щомиті.

Невігластво – це вірус. Як тільки він починає поширюватися, його можна вилікувати лише розумом. Заради людства ми маємо стати цими ліками.

— Мене часто про це питають, і я люблю фантазувати над відповідями. Щоб вони були різними! Відповідь сьогодні: бо люди — ідіоти. Вони зробили купу дурниць: вигадували костюми для собак, посаду рекламного менеджера і штуки на кшталт айфона, не отримавши натомість нічого, крім кислого післясмаку. А от якби ми розвивали науку, освоювали Місяць, Марс, Венеру... Хто знає, яким був би тоді світ? Людству дали можливість борознити космос, але вона хоче займатися споживанням - пити пиво та дивитися серіали.

Ви хочете врятувати планету, але чините опір еволюції. У чому сенс людства, що зупинилося у розвитку?

Прямо зараз все людство — з першої до останньої людини — бере участь у найнебезпечнішому експерименті за всю історію: як багато вуглекислого газу ми повинні викинути в атмосферу, перш ніж зрозуміємо, що стоїмо перед загибеллю.

Якщо для людини справедливість неможлива, то нехай краще згниє все людство.

Це дрібниці, що багато людей і багато умів, - у людства один розум, і він починає каламутитися.

—... у світі не так багато щасливих людей спостерігається, так?
- Це точно, - зітхнула я. — Зі щастям у людства стосунки складні.

Людство збанкрутувало біологічно: народжуваність падає, поширюється рак, недоумство, неврози, люди перетворюються на наркоманів. Вони щодня заковтують сотні тонн алкоголю, нікотину, просто наркотиків, вони почали з гашишу та кокаїну та закінчили ЛСД. Ми просто вироджуємось. Природну природу ми знищили, а штучна знищує нас… Далі, ми збанкрутували ідеологічно – ми перебрали всі філософські системи та їх дискредитували; ми перепробували всі мислимі системи моралі, але залишилися такими ж аморальними худобами, як троглодити. Найстрашніше в тому, що вся ця сіра людська маса в наші дні залишається тією ж сволотою, якою була завжди. Вона постійно прагне і вимагає богів, вождів і порядку, і щоразу, коли вона  отримує богів, вождів і порядок, вона  стає незадоволеною, тому що насправді ні чорта їй не треба, ні богів, ні порядку, а треба їй хаосу, анархії, хліба і видовищ. Зараз вона  скута залізною необхідністю щотижня отримувати конвертик із зарплатою, але ця необхідність їй гине, і вона йде від неї щовечора в алкоголь і наркотики… Та чорт з нею, з цією купою гниючого лайна, вона смердить і смердить десять тисяч років і ні на що більше не годиться, крім смердіти і смердіти. Страшно інше – розкладання захоплює нас із вами, людей із великої літери, особистостей. Ми бачимо це розкладання і уявляємо, ніби воно нас не стосується, але воно все одно отруює на безнадійністю, підточує нашу волю, засмоктує… А тут ще це прокляття – демократичне виховання: егаліте, фратерніте, всі люди – брати, всі з одного тіста… Ми постійно ототожнюємо себе з чернью і лаємо себе, якщо трапляється виявити, що ми розумніші за неї, що у нас інші запити, інші цілі в житті. Час це зрозуміти і зробити висновки: рятуватися час.