Людина, що має вроджену кмітливість, чіпкість розуму, але позбавлена ​​можливості спілкуватися з тямущими вчителями та освіченими людьми, представниками високої культури, що сприяють пробудженню потягу до знань, залишається повністю наданою самому собі і пливе за течією, тому що у неї немає  жодних орієнтирів у житті та відсутня стимул до подальшого зростання та навчання.

Так само важливо знати дві речі: як бути одному, і як бути з іншими.

Господу байдуже, де ти живеш — у нетрях чи палаці. Господу все одно, бідний ти чи багатий. Для нього ти все одно залишаєшся божим.

Я досі не можу забути розпачу, що охопив мене, коли мати оголосила мені, що«я вже виріс і тепер отримуватиму до Нового року корисні подарунки».
Мене досі коробить, коли мені дарують подарунки такого роду. Звичайно, я чудово знав, що її вустами каже любов, але чому любов обирає часом таку жалюгідну мову?

Люди напрочуд недовірливі один до одного, весь час чекають нападу, звідси їх жахлива агресивність.

Люди багато говорять про щастя і що тільки не роблять, щоб стати щасливими, але дуже мало турбує щастя інших.

Найнебезпечніше підступність того, хто поводиться бездоганно.

Найпростіше домовитися з відчайдушною людиною.

Навіть розумна людина дурітиме, якщо вона не самовдосконалюватиметься.

Ти знаєш, і я знаю, що я містер Ніхто з Ніоткуда, на шляху до Вічності, з погаслим ліхтарем і без жодної свічки.