Знаєш, так буває... Іноді [люди] трапляються добрі. Іноді вони їздять навіть на скейтах.

Ця країна називається Тибет. І люди, які тут живуть, вірять, що довгий шлях до святих місць очищає людину від створеного ним зла. Вони вірять, що чим важча дорога, тим глибше очищення... Тут час стоїть на місці, а все інше рухається.

Потрапити в погану компанію людина може у двох випадках життя - коли вона без гроша і коли вона багата.

Чому це люди з такою легкістю викидають те, від чого вони були буквально збожеволіли ніч тому.
Різдвяна ялинка, наприклад. Миттю тому вона  була у центрі загальної уваги. І ось, разом із сотнями таких же ялинок, лежить нікому не потрібна в кюветі вздовж шосе, блищачи фольгою, золотою та срібною. Дивишся на ці ялинки і думаєш чи про жертви дорожньо-транспортної пригоди, чи про жертв сексуального маніяка, який кидає їх пов'язаними чорною ізолентою і з нижньою білизною, вивернутою навиворіт.

Коли людина стикається з силою, яку вона не може знищити, то замість неї вона знищує себе. У цьому його прокляття.

Людина може скільки завгодно проклинати своє дитинство, нескінченно дорікати батьків у всіх своїх нещастях, слабкостях і пороках, звинувачувати їх у суворих життєвих випробуваннях, але зрештою він сам несе відповідальність за свою долю і стає таким, яким хотів стати.

Іншому ти маєш подати не руку, а тільки лапу – і я хочу, щоб у твоєї лапи були пазурі.

Рано чи пізно настає час, коли потрібно вибирати між спогляданням та дією. Це називається: стати людиною.

— у моїй голові крутиться щось незрозуміле.
— мозок?

Сутність людини - у дивовижній здатності звикати до всього. Немає  в природі нічого такого, до чого людина не притерпілася б. Ймовірно, Бог, створюючи людину, здогадувався, на які муки його прирікає і дав йому величезний запас сил і терпіння.