Людині властиво помилятися, а ще більше - звалювати свою провину на іншого.

Людина іншим хоче правил, а собі винятків.

Мене цікавить відкритість. Людина, яка не вміє і не вважає за потрібне захищатися-відгороджуватися від реальності. Людина, яка їй ще довіряє. Який вважає, що може її підкорити. А таке можливо... так, років до двадцяти. Ми, що замкнулися у своїх неврозах дорослі … хіба ми цікаві?

Усі ви йдете до істини різними шляхами, а я стою на перехресті і чекаю на вас...

Я прагну пізнати самого себе, опановуючи зміст слів усіх людей.

Іноді за наші думки нам стає так соромно, що починає здаватися, ніби оточуючі вміють їх читати.

В одному з відгалужень, що веде до ескалаторів, він натрапив на групу підлітків. Чого вони тут стояли? Що робили? Однаково одягнені, з однаковими зачісками... Навіть їхній сміх здавався монотонним та одноманітним.

Не варто думати про тих, хто лише займає місце у пам'яті, не даючи нічого натомість.

Він упав жертвою неймовірного марнославства, бо, одержимий ідеєю самовладдя, хотів один керувати всім.

Ви можете сказати, що для відновлення планети потрібно набагато більше душевних зусиль, ніж для її руйнування, але ви будете неправі.