Професіонал веде удар знизу вгору, оскільки шлях до серця людини лежить через його шлунок.

Вся різниця між поганими і добрими людьми полягає в тому, що у перших приватний інтерес переважає над загальним, тоді як другі жертвують своїм власним благом заради друга чи заради суспільства.

У кожної людини є якась мета, навіть якщо сама вона про це не знає. Деякими рухає марнославство, інші діють зі страху, третіх підганяє погоня за грошима. Але завжди, добре йдуть справи або погано, їх вчинки, як стріли, спрямовані в цю мету.

Не грішми жива людина, треба мати щось вище, ніж гроші.

Бувають«концертні» натури — вони щохвилини своєї присутності перетворюють на шоу. Тобі залишається тільки підігравати або, як глядачеві, тупо чекати на антракт. А є такі — все більше мовчать, але до їхнього мовчання хочеться притулитися чолом або щокою.

Я хочу, щоб ви повернулися до свого розуму і розповіли всім, про що ви мріяли. Мир у всьому світі? Навряд чи. Ви мріяли про світову славу. Ви мріяли виграти Пулітцерівську премію або Нобелівську премію... приз MTV Music. Ви мріяли про те, щоб зустріти геніального партнера, який би погодився у всьому догоджати.
Ми підходимо до головного. Мрії були нереалістичними, тому що в той момент, коли ви отримуєте те, що шукали, ви більше не хочете, вам це більше не потрібно. Щоб пристрасть існувала, її об'єкт повинен бути відсутнім. Ви хочете не щось, а вашу мрію про щось. Саме так, пристрасть підтримує шалені фантазії. Ось що мав на увазі Паскаль, коли сказав, що ми справді щасливі лише тоді, коли мріємо про майбутнєщастя. Чому ми кажемо, що полювати приємніше, ніж вбивати, і що потрібно стежити за тим, чого бажаємо, не тому, що ви цього не отримаєте — тому що ви будете приречені не отримувати цього, як забажаєте. То що ми отримуємо в результаті? У гонитві за бажаннями ви не зможете знайти щастя. Буття людиною означає боротьбу за ідеї, ідеали, оцінка свого життя не тим, що ви отримали або заробили, а тими невеликими моментами цілісності, співчуття, усвідомленості, навіть самопожертви.

Спочатку помічаєш прекрасну душу, а потім уже закохуєшся, бо є за що закохатися.

Коли кішка заводить людину, то нічого не залишається, як тільки з цим змиритися.

Хіба ти сам - не життя? Інші люди живуть без тебе та проживуть без тебе. Хіба ти думаєш, що ти комусь потрібний? Ти не хліб, не палиця, і не треба тебе нікому.

У давнину люди навчалися для того, щоб удосконалювати себе. Нині навчаються для того, щоби здивувати інших.