Я завжди вважав, що краще бути провінційним гострим підливом, ніж рідким столичним супчиком.

Чим вище людина з розумового та морального розвитку, тим більше задоволення приносить йому життя.

На землі досить гарних квітів, які допомагають забути про колючки. Так і шляхетність одних людей допомагає забути про ницість інших.

За тебе я не турбуюся, такі як ти завжди гаразд, щоб з ними не відбувалося... Швидше я турбуюся за тих, хто з тобою ще колись зв'яжеться...

— Люди ні про що не кажуть.
— Ну, як це може бути!
— Так Так. Ні про що. Сиплють назвами — марки автомобілів, моди, плавальні басейни і додають:«Як шикарно!» Всі вони твердять те саме. Як тріскачки. А в кафе включають ящики анекдотів і слухають ті самі старі гостроти або включають музичну стіну і дивляться, як по ній біжать кольорові візерунки, але все це абсолютно безпредметно, так — переливи фарб.

Куди не ступала нога людини, там ще можна жити. Цивілізація там, де нікого немає.

…в'язні стояли голими. Кожен із них був людиною. Але вони давно забули про це.

Люди, яким завжди ніколи, звичайно нічого не роблять.

Люди можуть дивитися на тебе зверху вниз через те, що ти інша, але може статися і так, що ти від страху перед таким ставленням починаєш бачити те, чого насправді немає.

Пам'ятаєш як раніше? Ми завжди говорили правду... А знаєш, чому всі бояться казати правду? Люди завжди знають, у чому вона, хоч би скільки вони намагалися заперечувати. Всі довкола знають про себе правду! Просто їм набагато зручніше брехати.