…важливо не те, ким ти народився, а те, яким ти став!

Людина, мій любий, це парадокс. Дуже дивне створення. Екзотичне. Сміється, коли треба плакати, плаче, коли слід сміятися, живе без розуму і вмирає без будь-якого бажання.

Слухайте, книги, а ви знаєте, що вас більше за людей? Якби всі люди зникли, ви могли б населяти землю і були б такими ж, як люди. Серед вас є добрі і чесні, мудрі, багатознаючі, а також легковажні пустушки, скептики, божевільні, вбивці, розбещувачі, діти, сумні проповідники, самовдоволені дурні і напівохриплі крикуни із запаленими очима. І ви не знали б, навіщо ви...

Основний закон цивілізації: людську мову не можна розуміти буквально.

— Поверхні лише ті, хто вважає себе глибокодумним.
— А ось я певна поверхова. Я не особливо знаюся на великих питаннях життя. Мені подобається тільки прекрасне. Ось ти приніс бузок, і я вже щаслива.
— Це не поверховість — це найвища філософія.

Буття людини загадкове, і ця загадковість дуже схожа на безглуздя.

Тільки той по-справжньому щасливий і великий, кому не потрібно ні підкорятися, ні наказувати для того, щоб являти собою щось.

Вас можна назвати надпаразитами, бо ніякий інший вид ще не додумався паразитувати на самому собі. Ваше начальство паразитує на підлеглих, ваші злочинці паразитують на так званих порядних, ваші дурні паразитують на ваших мудреців. І це – царі природи!

Дивно, люди лихословлять з ранку до вечора, але якщо вони чують по радіо, як висловлюється знайома, шановна людина, як він після кожної фрази вставляє«йди в дупу», то почуваються глибоко ображеними.

Розумні люди знають, що можна вірити лише половині того, що нам кажуть. Але тільки дуже розумні знають, якою саме половині.