Джон Стейнбек. Добрий четвер

Людині властиво змінюватися. Зміна вкрадлива, ледве відчутна — немов вітерець, що торкається на світанку віконну фіранку, немов аромат несміливих польових квітів, що сховалися в траві... Без жодної застуди вас раптом зазнає; ні з того ні з цього відчуєте ви невиразну огиду до того, що ще вчора було мило; знайте, це ознаки зміни, що відбуваються в вас. Або ще: нападе раптом на вас незрозумілий голод, який не вгамуєш самою ситою їжею. Недарма кажуть, що надмірний апетит є вірним знаком незадоволеності. А хто, як не вона, породжує зміни?

Докладніше

Марія Семенова. Вовкодав. Право на поєдинок

І чому ми уважніше вдивляємося в ближніх і починаємо по-справжньому цінувати їх тільки коли доля готується розлучити нас навіки?... Чому тільки біля останнього краю згадуємо все недомовлене, спохваляємося про доброту та участь, яких не виявили, доки часу було в достатку?... А якщо нещастя все-таки не відбувається, чому ми тут же забуваємо власні гарячкові обітниці і починаємо поводитися як і раніше?

Докладніше

Ельчин Сафарлі. Мені тебе обіцяли

У відносинах з людьми ми любимо роздавати ролі. Вимагати від акторів суворо дотримуватися нашого трактування. І самі при цьому граємо самовіддано. Потім хтось рано чи пізно захоче хоча б годинку побути собою, а не персонажем. І цієї миті все розвалиться.

Докладніше