І не душі довкола — тільки солдати і ***і.

Одна з найдавніших потреб людини: щоб був той, хто хоче знати де ви, коли ви ввечері не повернулися додому.

Для того, щоб людині добре прожити своє життя, йому треба знати, що він повинен і чого не повинен робити. Для того щоб знати це, йому треба розуміти, що таке він сам і той світ, серед якого він живе.

Набридли мені ці пики. Народу багато, а людей – ні.

Життя є прикра пастка. Коли мисляча людина досягає змужніла і приходить у зрілу свідомість, то вона мимоволі почувається як у пастці, з якої немає  виходу.

Мені здається, комп'ютерні віруси варто розглядати як форму життя. Це багато говорить про природу людини: єдина форма життя, яку ми створили на даний момент, несе лише руйнування. Ми створюємо життя за образом і своєю подобою.

Людська пам'ять – дивна річ. Вона  вперто зберігає те, що хочеться якнайшвидше забути.

Не можна прив'язуватися до людей усім серцем, це непостійне та сумнівне щастя. Ще гірше — віддати своє серце одній людині, бо що залишиться, якщо вона піде?
А він завжди йде.

Перш ніж лізти до зірок, людині треба навчитися жити на Землі.

Гарних людей взагалі не буває. Як і поганих. Просто кожен усіма силами переслідує свої цілі та свої інтереси. І якщо його інтереси та вчинки збігаються з твоїми — він добрий. А якщо ні  — поганий.