Живемо разом, помираємо поодинці.

Той, хто дожив до сорока років, викликає лише неприязнь, кінчена людина.

Я нерідко зустрічав людей, які виявлялися неввічливими саме через те, що були надто поштиві, і нестерпні через те, що були надто ввічливі.

Життя занадто коротке, щоб витрачати її на зневіру, і занадто багатогранне. У ній достатньо і приводів для радості та справ, які ніхто не зможе зробити, окрім тебе.

Не важливо, що вона каже, головне — не прогаяти того, про що вона  замовчує.

Люди завжди вимагають правди, але вона рідко доводиться їм до смаку.

Ми всі – машини часу. Ось чому все своє життя я перебуваю під чарівністю людей похилого віку. Тому що я знаю: ось зараз натисну його потайну кнопку і опинимося 1900 року. Або на Громадянській війні... А у дитинстві я зустрічав ветеранів Громадянської війни!

Ми завжди далекі між собою, Ґрей. Ти говориш про ілюзії. Так вино дає ілюзію радості, а секс – ілюзію близькості.

Людське життя починається і кінчається сльозами.

Ми робимо вибір лише один раз. Ми вибираємо бути воїном або бути звичайною людиною. Іншого вибору просто немає. Чи не на цій землі.