Єдина людина, з якою ви повинні порівнювати себе, — це ви в минулому. І єдина людина, краще за яку ви повинні бути — це ви зараз.

Люди з тонкою душевною організацією дуже багато бачать і тому ніколи не можуть дати прямої відповіді.

Нечисть зрозуміти можна, людей – ні. (Демонов я можу зрозуміти. Але люди шалені…)

Це так важко: дізнатися, що твої уявлення про людину виявляються неправильними… ти думаєш, ти її знаєш, цю людину… але раптом виявляється, що не знаєш. Важко усвідомлювати, що обличчя, яке ти любила, виявилося маскою.

Хто перебуває між живими, є ще надія.

Думай, як людина дії, дій, як людина думки.

Якщо тобі затишно і цікаво віч-на-віч із самим собою, то й інші люди до тебе потягнуться.

Часто в критичних ситуаціях людина, яка заплуталася по життю у своїх пріоритетах і уподобаннях, повертається до справжніх цінностей і навчається відокремлювати зерна від полови.

Всі ми брехуни, коли нам є від цього користь.

Ми дуже часто займаємося тим, що женемося за надією і не знаємо, що надія — один із найбільших ворогів людства. Ось, наприклад, будинок  розвалюється, ми його лагодимо. Чому? Тому що ми сподіваємося, що він буде добрим. Замість того, щоб прийняти безнадійність, кинути його та побудувати інший.