Всі, кому ти довіряєш, все, на кого, тобі здається, можна покластися, зрештою зраджують тебе. Коли у людей з'являється своє життя, вони починають брехати, потай, потім змінюються і зникають. Хтось за новою особою чи особистістю, хтось у сумному ранковому тумані, за скелею на березі океану.
Інших людей зустрічаєш день у день, а все одно щоразу геть-чисто забуваєш про них, так що ні обличчя, ні голос, ні навіть ім'я, нічого тобі не говорять. А буває, побачиш людину якось – і пам'ятаєш потім усе.
— Як це бути тобою? — На це запитання не можна відповісти. Ніхто не має системи орієнтирів. Досвід абсолютно суб'єктивний. Як бути вами? — Останнім часом не так уже й весело. Раніше було цілком непогано.
По-справжньому сильні люди не пояснюють, чому вони хочуть пошанувати себе. Вони просто не спілкуються з тими, хто не ставиться до них із належною повагою.
Є люди, до яких ви переймаєтеся симпатією з першого погляду, інші починають вам подобатися з плином часу, а є й такі, яких хочеться відштовхнути від себе якомога далі палицею з гострим кінцем.