Коли людині так боляче, ніщо у світі не має значення. Окрім одного — позбутися болю.

Що говорять під час розлучення люди, які прожили шістнадцять років у міцній нелюбові один до одного?

Іноді ми робимо речі, які не усвідомлюємо. Нам просто потрібно їх зробити, зробити те, що ми відчуваємо.

Мені подобаються люди, але вони мені подобаються короткими чергами. Мені не подобаються люди в протягом тривалого часу. У мене все гаразд з ними ненадовго, але як тільки минає хвилина, мені треба ***вати звідти. І причина цього — у мене дуже низький рівень толерантності до тупої херні.

Ах, від яких дрібниць залежить часом щастя! Я прочитав усе, що написали мудрі люди, я збагнув усі таємниці філософії, а життя моє розбите через те, що в мене немає  червоної троянди.

У деяких книгах дуже багато правди. В інших — надто мало брехні. Людям це читати не варто. Нехай живуть із тією історією, до якої звикли.

Цікавість і потяг до таємничого в людях сильніший за розсудливість і страх.

Ось пройшла людина. Ні дружини в нього немає, ні брата, ні сестри. Друзі – раз-два і все. Одна тільки подагра завжди за нього. А піти-то подагрі цій не дає його самотність!

Якщо ти загубився у відкритому морі з тисячею інших людей, чи можна вважати, що ти заблукав?

Скарби - це все, що втратила і чим знехтувала людина: зникла задарма хвилина - сапфір; кинутий шматок хліба — блискучі перли; сила, яка не послужила на користь людям, - чисте золото. Якби люди не втрачали своїх скарбів, вони б розбагатіли. А так скарби йдуть у землю.