Михайло Юрійович Лермонтов. Сашка: Моральна поема
До чого, куди веде нас життя, про те
Не з нашим бідним розуміти.
До чого, куди веде нас життя, про те
Не з нашим бідним розуміти.
Іноді дурна суперечка щодо глибини річки або розмірів будинку призводить до страшних конфліктів. Тим більше, коли йдеться про закоханих. Напевно, все почалося з якоїсь нісенітниці, а скінчилося роками нещасливого і неприкаяного життя.
Я виявив, що більшість людей насправді не бажають поділяти твоїх емоцій. Вони бажають поділитися своїми переживаннями, щоб потім ви підтвердили, що відчуваєте те саме.
Краще, щоб тебе продинаміли, ніж нікого, хто міг би тебе продинамувати.
Страждання, що тривали, щось змінюють у людині. Він не може не довіряти простої радості.
Людині в жодному віці не слід ставити на житті хрест, бо все ще може повернутися.
– Війна – це пекло, Джаг.
- Ні, Арчі. Пекло – це інші люди.
Багатство світла полягає саме в оригінальних людях. Завдяки їм та його творам світло саме світло, а чи не пустеля.
Що ж до гуманних почуттів, тобто до того, щоб нікому не заважати і ні в кого не віднімати нічого, — так цей принцип навіть у хижих тварин бачимо: вовки не кидаються один на одного, щоб забрати здобич, а воліють її добувати самі, шакали та гієни ходять цілими зграями, і кровопролитні війни між ними вельми незвичайні.
— Якщо на людину дуже довго тиснути, вона ламається.
— Або ж обростає шипами.