Якщо розібратися, світ сповнений копій одного й того самого. Іноді мені здається, що на світі живе від сили чоловік двадцять, але всі вони для гри вкриваються в різних тілах. Я до цього здогадалася, коли мені стали траплятися абсолютно однакові хлопці. А потім я зрозуміла, що не лише хлопці. Прям замкнене коло якесь. Куди не підеш – зустрічаєш одне й те саме. Іноді мені здається, що людей у світі не більше, ніж карт у колоді.
- Що найбільше вражає тебе в людях?
І Бог відповів...
— Їм набридає дитинство, вони поспішають подорослішати, а потім мріють знову стати дітьми.
Вони втрачають здоров'я, заробляючи гроші... А потім втрачають гроші, відновлюючи здоров'я.
Вони так багато думають про майбутнє, що забувають сьогодення настільки, що не живуть ні сьогодення, ні майбутнього.
Вони живуть так, ніби ніколи не помруть, а вмирають так, ніби ніколи й не жили.
Звідки беруться сльози? Напевно, людина має невидимий мішечок, куди потрапляють усі його прикрощі і перетворюються на воду. А потім, коли мішечок наповнюється, він лопається, і вода витікає нескінченними потоками.
Ось як суспільство панує над свідомістю людини. Воно змушує людину почуватися винною навіть тоді, коли начебто й немає підстав для цього...
Так, сер, я все це обдумав, і Том теж, і все одно ніяк не розібратися, чому людина не чує свого хропіння.
Вранці, коли я прокинувся, я хоч би знав, хто я, але думаю, що з того часу я змінювався кілька разів.
... люди, обігнавши у розвитку інтелекту всіх інших мешканців планети, стали надто самозадоволеними та пихатими.
Зла людина не може бути щасливою, бо залишаючись наодинці з собою, вона залишається наодинці зі лиходієм.
Всі кажуть, що робити і що добре для тебе, вони не хочуть, щоб ти сам шукав відповіді на запитання, вони хочуть, щоб ти повірив їхнім відповідям.