Поганих людей карає закон правосуддя, а добрих – закон підлості.

Люди найважче прощають нам те погане, що вони про нас сказали.

Час не минає даремно і не котиться без жодного впливу на наші почуття: воно творить у душі дивовижні справи.

Чомусь ми дорожимо тільки тим, що нам важко дісталося, або тим, що ми вже втратили, а те, що прийшло до нас саме, і те, чим ми володіємо, – не має жодної цінності.

Хороші люди ніколи не бувають байдужими. Справжні друзі тим паче.

Ми приречені люди. Ті, хто залишається, завжди почуваються винними перед тими, хто пішов.

Навіть первісний страх поступається перед найстрашнішою силою на світі. І ім'я їй кохання… І навіть монстр зможе знову стати людиною… Адже кохання творить чудеса.

Трава щовесни знову виростає зеленою. Думаю, люди також так можуть.

... інваліди – непросто дивні тварини, яких можна з цікавістю розглядати; і, тим більше, не варто ховатися від їхніх поглядів у відповідь.

Моя філософія — це уявлення людини як істоти героїчної, для якої моральна мета життя — власне щастя, найблагородніша діяльність — творчість, а єдиний абсолют — розум.