... самотній і наданий самому собі, в кипінні власних думок і відчуттів - тільки тут людина є цілком собою.

Уяви, що Всесвіт - гігантський мотор, що крутиться. Ти повинна триматися в самому центрі, в ступиці колеса, а не з краю, де колесо шалено обертається, де можна втратити цілісність і розум. Центр безтурботності — він у серці. Там живе Бог. Так що припини шукати відповіді довкола. Достатньо повернутися в цей центр, і ти завжди знайдеш там місце спокою.

Кожен отримує плоди дій, що він робить.

Це великий успіх у житті — знайти таку людину, щоб було приємно дивитися, цікаво слухати, захоплено розповідати, не обтяжливо мовчати, щиро сміятися, захоплено згадувати і з нетерпінням чекати на наступну зустріч.

Що б не робила людина, доки вона не порушує інтересів тієї групи людей, у якій живе, це нікого не стосується.

Щоб лід  розтанув, треба довго дихати на нього. Так і в кожну людину треба без міри вкачувати кохання. Щедро і не чекаючи нічого натомість. Коли чекаєш чогось натомість, твої руки стають крижаними і вже не розтоплюють лід, а самі намагаються про нього зігрітися.

Де б не був кожен із нас, ми завжди бачитимемо один місяць.

Люди в основному дуже сумні і люблять читати історії інших людей, ще сумніших.

Чудово пам'ятати людину веселою.

Іноді людині здається, ніби вона дуже хитра; саме тоді він зазвичай і робить дурниці.