Проблема ніколи не буває у дітей. Вони народжуються вченими. Проблема завжди у дорослих. Вони вибивають із дітей цікавість. Їх більше, ніж дітей. Вони голосують. Вони мають ресурси. Тому мої громадські комунікації здебільшого спрямовані на дорослих.

Коли людина все життя бореться зі своєю інакшістю, в якій вона не винна, з герметичною, непроникною, як підводний човен, нетерпимістю крихітного містечка, з самотністю нерозуміння, що є наслідком інакшості, коли він бореться за найменший знак прийняття відмінності і раптово знаходить когось., хто відчуває так само і також є втіленням всіх мрій і фантазій, то в нього виникає відчуття, що він торкнувся вічності.

Адже зовсім не важливо, як ти виглядаєш, все одно знайдеться людина, яка вважає тебе найпрекраснішою істотою на світі.

Люди, яких важко полюбити, якраз найбільше потребують кохання.

Познайомишся з людьми, а потім розпочинаються ускладнення.

У жодної людини, яка виявляє своє«я», немає  часу ні на які чортові хобі.

У групах підтримки. У лікарнях. Там, де людям нема чого втрачати, вони, як правило, розповідають найправдивіші історії.

Ось так ми і живемо зараз, кожен сам собою, зі своїм життям.

Як легко помилитися в людині - досить просто задерти вище власний ніс.

Люди, які люблять одне й те саме, близькі один одному на будь-якій відстані!