Всі ми трохи монстри і трохи люди.

Намагаюся знайти в кожному щось приємне, хай навіть дрібну деталь. Хтось може приємно посміхатися. У кожному щось є, мабуть.

Людина помічає те, що вже в нього на думці.

Найбільша вада в людині — поверховість. У всьому, що відбувається в нашому житті, є свій глибокий сенс.

Коли ти повік біг за луною, стираючи серце до дірки, і зустрів, зустрів людину, але жалюгідний цей чоловік.

Виходить, ніби ми лише купа клітин, які вирішили допомагати один одному.

Люди краще водяться за ніс мораллю!

Коли людина вмирає, її мозок працює ще 15 секунд. Тобто коли тебе хтось убив, ти перед смертю ще встигаєш подумати:«От сука!»

Люди не чують одне одного. Здатність слухати та та – рідкісна. Але є ще тонша річ – уміння чути.

…зателефонував хтось, як йому тоді здавалося, надзвичайно важливий; тепер-то він згадати не може, що це був за дзвінок, ось що творить з нами час.