Одна з найнагальніших потреб людини, рівна, навіть більш настійна, ніж їжа, питво, хіть, і про існування якої ми часто забуваємо, це потреба проявити себе – знати, що це зробив я. Дуже багато вчинків, інакше незрозумілих, пояснюються цією потребою. Треба пам'ятати її і під час виховання, і маючи справу з людьми. Головне, треба намагатися, щоб це була діяльність, а не хвастощі.
Люди найчастіше вживають слово "нічого" для того, щоб приховати за ним дуже важливе "щось".
Той факт, що будильник не продзвенів, змінив уже багато людських доль.
Людина має право знати правду і насамперед про себе. Але поставити йому це в обов'язок не можна.
Рідко зустрінеш таку людину, яка була б схожа на тебе і долею і прагненнями.
Супермен був світочем для світу. Він не просто рятував людей – він допомагав їм бачити себе з найкращого боку.
Люди, які не в змозі мотивувати себе, повинні задовольнятися посередністю, хоч би якими вражаючими були їхні таланти. (Тим, кому мотивація недоступна, залишається задовольнятися посередністю, попри всі їхні можливі таланти.)
Я знаю, що вельможа і бродяга,
Святий отець і п'яниця поет,
Безумець і мудрець, що пізнав благо
І вічної істини спокійне світло,
І чепурунок, що як лялька роздягнуться,
І дами - немає красивіше, повірте,
Будь у цінних перлинах вони чи ні,
Ніхто з них не сховається від смерті.
Мартін отримав оптимальну рефлекторну схему свого щасливого прототипу, людини, яка найповніше підпорядкувала собі своє середовище.