"Завжди"!... Яке жахливе слово! Я здригаюся, коли чую його. Його особливо люблять жінки. Вони псують всякий роман, прагнучи, щоб він тривав вічно. До того ж«завжди» – це порожнє слово. Між капризом та«вічним коханням» різниця лише та, що каприз триває дещо довше.
Краса потрібна нам, щоб нас любили чоловіки ; а дурість – щоб ми любили чоловіків.
Після полудня він пішов на цвинтар і знайшов її могилу.«Енн Тейлор, народилася 1910-го, померла 1936-го», — було написано на надгробному камені. І він подумав: двадцять шість років. Та я тепер старший за вас на три роки, міс Тейлор.
Кохання зацвіте,
зацвіте -
і скукожиться.
Єдине, що може внести світ у наші душі, це бути разом.
- Як зрозуміти, що ти закохався?
— Усі незрозумілі пісні знаходять сенс. (- Як дізнатися, що ти закохався?
- У піснях з'являється сенс.)
Та й чи можна міряти життя результатами? За сумою результатів пропадає життя. А життя більше за будь-які результати. Життя — це насамперед кохання. Навчитися можна тільки тому, що любиш, і зрозуміти можна тільки те, що любиш...
Можна любити будь-яку людину. Тільки, щоб любити так людину, треба любити її ні за що, а ні за що. Тільки почни так любити – і знайдеш, за що.
Ми не вибираємо кого любити, так само як не вирішуємо - коли йде любов. Ми відомі Долею. Ми — лише її попутники. Доля закидає нас куди забажає, а ми нічого не можемо з цим поробити.