Кохання - не слабкість. Вона  надає сили.

-... можливо, у всьому винна осінь ; я відчуваю її сильніше, ніж ти. Восени рвуться пакти і все стає недійсним. І людина хоче... Так, чого ж вона хоче?
- Кохання.

— Легше... завдавати болю людям, яких я люблю?
— Легше завдавати болю людям, яких ти не пам'ятаєш... що любив.

— Простіше... вбивати дорогих мені людей?
— Простіше вбивати людей, яких ти забула.

В Італії зазвичай, коли звертаються до близьких і дорогих людей вживають " Любов моя". (Італійці взагалі романтики... Половина їх смс починається і закінчується словами - "Кохання моя".)

Фізично я відчувала себе дуже слабкою і розбитою, але куди гіршою була моя душевна пригніченість — пригніченість, що змушувала мене весь час тихо плакати.

Для кожного з нас краще те, з чим він виріс, під чию музику вперше поцілував дівчину і прокинувся вранці поруч із нею. Музика лише частина загальної картини щастя.

Не будь закоханим. Будь любов'ю.

У житті головне – щастя. А воно у кожного своє. Це категорія знову ж таки внутрішня. Розквітла квітка, яку ви посадили – щастя. Зібралися за столом друзі – щастя. Щастя – коли є, кого любити. Коли тебе кохають. Коли можна займатися улюбленою справою.
Щастя не треба чекати – його треба випробовувати.

Любов матері дана Богом... Вона  триває вічно. Дівоче кохання, як хмара диму, змінюється від подиху вітру.

Якби ми слухалися нашого розуму, у нас ніколи не було б любовних стосунків. У нас ніколи б не було дружби. Ми б ніколи не пішли на це, бо були б цинічними:«Щось не те відбувається» або:«Вона мене покине» або:«Я вже раз обпікся, а тому…» Глупство це. Так можна прогаяти все життя. Щоразу потрібно стрибати зі скелі та відрощувати крила по дорозі вниз.