Ніщо на цій планеті не може зрівнятися з любов'ю жінки - її любов добра і співчутлива, терпляча і турботлива, щедра, солодка і беззастережна. Чиста.

Не вір, що сонце ясно,
Що зірки - рій вогнів,
Що правда брехати не владна,
Але вір любові моїй.

Знаю, що більше ніхто і ніщо не зможе навіяти мені пристрасть. Розумієш, почати когось любити – це ціла справа. Потрібна енергія, цікавість, засліплення… Спочатку буває навіть така хвилина, коли треба перестрибнути прірву: варто замислитись, і цього вже не зробиш. Я знаю, що більше ніколи не стрибну.

Коли ми з Меггі одружилися 60 років тому, ми не мали грошей. На нашому банківському рахунку було 8 доларів. Перші два роки ми навіть не мали телефону. Ми винаймали крихітну квартирку у Венісі, по сусідству з бензозаправкою. Там на стіні висів мій перший телефон. Я вибігав до нього, брав слухавку, а люди думали, що дзвонять мені додому. Не було навіть телефону, що вже казати про машину. Але знаєте, що ми мали? Кохання.

Скільки зустрічей ти пропустив за три останні роки, тому що твоє кохання однією ногою стояло в сьогоднішньому дні, а інше — у вчорашньому?

Кохання спочатку ласкаве завжди.
У спогадах лагідна завжди.
А любиш – біль. І з жадібністю один одного
Терзаємо ми й мучимо. Завжди.

Кохання немає  справи до засудження суспільства, класової структури, пристойності чи простого здорового глузду.

Кожного вечора я закриваю очі, я повертаюся до пошуку тебе.

Від любові до ненависті один крок. Наліво.

Не з бідності я забув про вино,
Не з страху зовсім опустився на дно.
Пив вино я, щоб серце весело наповнити,
А тепер моє серце - тобою повно.