Чарівний жах - ось що таке кохання.

... Найрозумніше, чого досягла людина, це - вміння любити жінку, поклонятися її красі, - від любові до жінки народилося все прекрасне на землі.

Коли любиш — будь-які відстані ні до чого.

- Я був там не чотири місяці.
- Що?
— Це тут чотири, а там час триває зовсім інакше. Чотири місяці йдуть за сорок років.
— О, Боже!..
— Вони мене різали і рвали так, що живе місце не залишалося... Але я ставав єдиним цілим. Як за помахом чарівної палички, щоб почати знову. А наприкінці дня, наприкінці кожного пекла дня, Аластар приходив до мене. Щодня... І пропонував вихід. Він пропонував мені угоду. Мої тортури припиняться, якщо я сам стану катом. І щодня я посилав його. Щодня я згадував світло сонця... Цілих тридцять років... Але потім я зламався, Семмі. Я не зміг... І дав свою згоду. Вибач, Господи, я сам став драти їх на шматки! Я втратив рахунок цим... Цим... нещасним...
— Дін, але ж ти протримався цілих тридцять років, хто б ти не був...
— Ця пам'ять... Вона  завжди зі мною. Якби я міг не відчувати, Семмі! Якби міг послати всі почуття до біса!

Ось сьогодні я дізнався, що у нас буде дитина, і це повністю перевернуло моє життя, і походу назавжди. Ось я раніше взагалі не знав, заради чого я живу, а зараз точно можу сказати, що живу заради Лери та заради нашої дитини.

Він надто зайнятий думкою про те, що не закоханий у неї, а тому не здивуюся, якщо він скінчить тим, що закохається.

— Якби кохання було рівне з обох боків, так сліз би не було. Чи буває це колись?
— Зрідка трапляється. Тільки це якесь кондитерське тістечко виходить, якесь безе.

Кохання - поняття відносне. Сьогодні кохання зі мною, а завтра дивишся: вже в Анджеліни Джолі.

Адже все на світі має закінчуватися так - чоловік, пройшовши випробування, повертається до коханої та кладе їй голову на коліна.

Ти любиш усіх – це твоя патологія.