Я втомилася втихомирювати свій внутрішній вогонь, я знову приймаю себе такою, якою є, я люблю себе, люблю своє життя і не дозволю нікому її руйнувати. Хай живе абсолютна монархія.

Філософія не прибрала всю гіркоту з мого життя, це й неможливо, але допомогла мені краще відчувати цей смак. У цьому її мета. Мудрість полягає не в тому, щоб любити щастя – для цього не потрібна ніяка філософія, – а в тому, щоб любити життя таким, яке воно  є – щасливе, нещасливе, гірке, солодке… І чим чіткіше ми відчуваємо її крихкість, тим ціннішим стає вона  для нас.

Мені вірити хочеться, що серце не іграшка
Зламати його навряд чи можна раптом!
Мені вірити хочеться, що чисте це полум'я,
Який у глибині її горить,
Весь біль свій один переболить,
І перетопить найтяжкий камінь!

Я не говорю, що зараз все ідеально. Я просто перестала гнатися за ідеалами і почала жити.

У житті кожна хвилина таїть у собі диво та вічну юність.

Я люблю життя, як птах любить повітря, що розсікається її легкими крилами. Я люблю життя, як квітка любить сонячний промінь, краплю роси, бризки дощу та власну запашну квіткову чашечку. Я люблю життя, як той, кого люблять, мучать, але люблять, люблять. І протягом життя, яке знало найбільші труднощі, я не раз відчував граничний біль, тілесний і душевний, але ніколи я не міг розлюбити життя, і відчуваю його як щось глибоке, красиве і призначене. І смерть була близько біля мене кілька разів у житті, але вона пройшла, лише торкнувшись мене і не зачепивши.

Співати та танцювати, оберігати добрих людей і допомагати їм просто так. Жити, любити свою дорогу, кожен крок  по ній.

Літо - це можливість заправитися сонцем перед майбутньою холодною дорогою. І про найголовніше не забудь - про кохання. Чистою, відкритою, безоплатною. Я не про любов до чоловіка чи жінки. А до життя, до світу довкола. Адже влітку так багато світлого, яскравого. Поринай у фарби з головою!