- Що за фільм?
- Дуже хороший фільм. Я сценарій прочитав – нічого не зрозумів, взагалі нічого.

Кіномагнат був змушений жити в середовищі професійних художників, і його нудило невиразне відчуття, що здатність примножувати капітали чимось ганебна.

Наче одурманена наркотиком, вона  вже не могла прожити жодного дня без кіно. І нічого з цим не могла вдіяти.

Хороше кіно не повинно відповідати на запитання. Хороше кіно має змушувати тебе ставити їх.

Дев'ятнадцять із двадцяти найкращих фільмів цього століття були зроблені за моєю участю, крім одного, про хлопчика, що залишився на Різдво один удома… Хтось продав душу дияволу, щоб заробити на цьому лайні гроші.

Я знімаю фільми, які не повинні догоджати всім та кожному; взагалі-то багатьом людям мої фільми завдають біль. Я вважаю, що досяг свого, якщо змусив глядачів хоча б щось відчути — що завгодно.

У кіно має сенс початок та кінець – середина залежить від рекламного супроводу.

Мене не цікавлять історії, які залишають глядача байдужим. Я хочу, щоб виходячи з кінотеатру людина думала:« Бедь- но, мені треба випити».

Коли я пишу сценарій, у моїй голові вже готовий весь фільм.

Коли на фільм витрачається мало грошей, люди краще працюють — вони починають ворушити мізками, а не сподіватися на техніку.