Де ж початок всього? У минулому чи в майбутньому? Хто може сказати, коли все сталося? Чи зможемо ми колись дізнатися, що стоїть біля витоків всього? Чи до цього було ще щось? І до того? І ще до того? Чи є взагалі початок і кінець? Чи це все переплітається в нескінченній петлі часу? А початок і кінець означають те саме? Хоч і називаються по-різному.
Я взагалі не розумію, як можна з кимось порвати, хіба що за якийсь страшний злочин. Сказати«все скінчено» - це вульгарність і брехня. Ніщо не буває скінчено. Навіть якщо зовсім не згадуєш про людину, вона все одно живе в тобі. Якщо він щось означав для тебе, то означатиме завжди.
Кінцівки безсердечні. Кінцівка - ще один синонім для слова прощай.
... іноді, навіть якщо ти знаєш, чим це все закінчиться, це не означає, що ти не можеш насолодитися всім цим.
Не важливо, як ми живемо та вмираємо, кінець у всіх один – тиша. Всі наші надії, мрії, стають луною недомовленої історії. Але якщо пощастить, наші історії житимуть. Наша пісня гратиме в серцях тих, хто нас любив і пам'ятає.
— Як ти зрозумів, що все кінчено?
— Дуже довгий час, коли ми з нею зустрічалися, вже після розлучення, вона говорила, що нудьгує на мене. І я дивився їй у вічі, і бачив, що це правда. А потім одного разу... Вона перестала це говорити. І я зрозумів... Все кінчено.
Люди прагнуть чогось, борються — кінець один: мітив потрапити до палацу, а потонув у стічній канаві.
- Все добре, що добре кінчається?
- Ні, простіше:
Добре, що все кінчається!
Так, дуже добре, що все закінчується,
А то можна було б і зневіритися.