У дитинстві я втратив маму... нещодавно втратив тата... Світ небезпечний — люди гинуть, довіра зраджують, речі змінюються. Але зміни можуть бути і на краще. Вони можуть приносити досвід, можливості, людей. До них можна ставитися як до можливих ворогів, а можна як і до друзів... Просто вір, що все буде добре.
… і вічність у нас – одна на двох, і час, і термін, який відміряний кожному – це лише половинка того часу, який тече у нашому спільному з тобою житті.
У нежиті є душа, і кожна душа має цінність для всесвітньої матерії.
Його посмішка нагадувала схід сонця після довгої темної ночі.
Так у коханні і немає сенсу. Немає логічного пояснення тому, чому люди люблять один одного, любов безглузда. Але ми повинні любити, інакше кохання загине, і ми будемо самотні, і тоді людство зникне. Кохання - це найкраще, що у нас є! Це жахливо банально, але це правда … і не потрібно шукати сенсу там, де його бути не повинно.
Бо природа, забезпечивши лева кігтями та зубами, слона – бивнями,... обдарувала жінку для самозахисту та оборони мистецтвом удавання і всю свою міць, що виразилася в чоловікові у тілесній силі та розумі, передала жінці у формі цього дару. Тому вдавання в ній є вроджена якість і властиво майже тією самою мірою як розумній, так і дурній жінці.
Серце у вас левове, сила — як бик... гм... а гордість диявольська.
Я зробила тобі боляче... Пробач! Не знаю, чому я так довго вдавала, що мені все одно... Мабуть, боялася саме цього — болю... Але я люблю тебе! Я невиліковно закохана в тебе! І мені начхати, що поїзд уже пішов, я все одно тобі зізнаюся...
Той, кого ти любиш, це ніч. Це темрява, що зводить тебе до усвідомлення звуку, смаку, торкання. Це туга пов'язка на очах, що змушує пізнавати світ знову, навпомацки, чути в неймовірній тиші тремтіння вій, розрізняти нюанси дихання і знову божеволіти від гарячого шепоту на оголеній шкірі.