Ми збіглися з тобою,
Збіглися
У день, що запам'ятався назавжди.
Як слова збігаються із губами.
З пересохлим горлом -
Вода.

Страшно буває вдивлятися в полотно безкоштовного планетарію над дахами п'ятиповерхівок. Буває, здається, що всі ці мільярди років холодної космічної порожнечі настали мені на груди і тиснуть так, що ребра тріщать. Це тиск нерозділених питань. Тоді я ховаю погляд усередину, але зсередини на мене дивиться такий самий древній небесно-синій океан.

- Пообіцяй мені одну річ!
- Яку?
- Яку я зараз загадала...
-... Обіцяю, кохання моє!

Кохання з першого погляду — це щастя двох чистих душ, які впізнали одне одного.

Небо не знаходиться ні високо, ні низько, ні праворуч, ні зліва. Небо — воно прямісінько в середині грудей тієї людини, яка має Віру.

Ти єдине гарне, що є в моєму житті. Я люблю тебе.

І, наче злочин,
Мене до тебе тягне
Спокусаний у сум'ятті
Вишневий ніжний рот. Повернися до мене швидше,
Мені страшно без тебе,
Я ніколи більше
не відчував тебе.

Пам'ять — дивна художниця: вона  підновлює фарби життя і стирає сірі відтінки, зберігаючи лише найяскравіші кольори та виразні силуети.

Я не падаю. Я так літаю.
Кожен літає, як уміє.

Маленький принц був захоплений. От би йому така могутність! Він би тоді милувався заходом сонця не сорок чотири рази на день, а сімдесят два, а то й сто, і двісті разів, і при цьому йому навіть не доводилося б пересувати стілець з місця на місце!